Діти-ба­ла­ку­ни (вербалізм)

Вербалізм (з ла­тинсь­ко­го "словесність") - це пе­ре­ва­га мов­но­го роз­вит­ку над іншими психічними про­це­са­ми. Він не­без­печ­ний са­ме своєю однобічністю. В май­бутньо­му мо­же за­ва­жа­ти на­вчан­ню в школі.

Та­кий перекіс у роз­вит­ку част­ко­во ство­рю­ють самі бать­ки, які з са­мо­го ранньо­го ди­тинст­ва по­си­ле­но роз­ви­ва­ють вер­баль­ну сфе­ру: чи­та­ють ма­лю­ку ба­га­то віршів, ра­но навчають пи­са­ти і чи­та­ти.

Роз­ви­ток логічного, аб­стракт­но­го мис­лен­ня при цьо­му залишається на задньо­му плані. Пе­ре­ра­хо­ву­ю­чи місяці, чи­та­ю­чи вірші і по­е­ми, діти не мо­жуть відповісти на прос­те за­пи­тан­ня, на­прик­лад: в який час ро­ку дозріває уро­жай?

Діти-ба­ла­ку­ни ду­же ерудовані, у них гар­на пам'ять, але не­до­статньо розвинені сприй­нят­тя і мис­лен­ня. Для малюків звичніше спілкуватися з до­рос­ли­ми, а ось з однолітками спілкування дається важ­че.

Ще хлоп­цям нуд­но пра­цю­ва­ти за зраз­ком, ви­ко­ну­ва­ти одноманітні дії.

Самооцінка ба­ла­ку­на до­сить ви­со­ка, як високі й завищені оцінки до­рос­лих йо­го здібностей. Діти праг­нуть за­слу­жи­ти по­хва­лу до­рос­лих: бой­ко го­во­рять і швид­ко відповідають на будь-яке пи­тан­ня, чи­та­ють вірші. Але вербаліст не стільки діє, скільки демонструє свої здібності до­рос­лим.

У пер­шо­му класі діти-ба­ла­ку­ни, як пра­ви­ло, бу­ва­ють успішні зав­дя­ки на­ко­пи­че­но­му ба­га­жу знань. Од­нак у міру усклад­нен­ня зав­дань по­чи­на­ють­ся труднощі:

• неорганізованість;

• несподівано низь­ка успішність;

• про­бле­ми у спілкуванні з однолітками і вчи­те­лем;

• по­ру­шен­ня пра­вил поведінки в школі че­рез невміння організувати свої дії.

Потрібно до­по­мог­ти дітям вчас­но по­до­ла­ти вербалізм. По­чи­на­ти корекцію тре­ба з то­го мо­мен­ту, ко­ли корисні "дитячі" знан­ня вже не при­ваб­лю­ють ди­ти­ну і утво­ри­ли­ся "порожнечі" у роз­вит­ку.

Для цього синдрому характерно, що у дитини зависока самооцінка,підвищений рівень демонстративності, перевага вербалізаційної форми над іншими видами діяльності

Спілкування з однолітками погіршується через відсутність спільних інтересів. Реакція соціального оточення полягає у підтримці вербальної активності.

Корекція:

1. Корекційне заняття з дитиною практичного спрямування

2.Домагатись, щоб мовлення у дитини було лаконічним.

3. Робота спрямована на навчання дитини спілкуватись з однолітками.

Звер­тай­те ува­гу на роз­ви­ток об­раз­но­го мис­лен­ня - ди­зайн, ма­люй­те, ліпить із пластиліну. Ко­рис­но гра­ти в логічні ігри і го­ло­во­лом­ки, в сюжетні ігри. М'яко при­три­муй­те мов­ний потік ди­ти­ни і сти­му­люй­те йо­го продуктивні дії: "Потім розповіси, як зай­чик гриз­ти­ме морк­ви­ну, спо­чат­ку її тре­ба зліпити".

Не мож­на ла­я­ти за балакучість, на­впа­ки, хваліть за те, що ма­люк кра­си­во го­во­рить, відзначайте успіхи в інших об­лас­тях - ко­жен ма­лю­нок і са­мо­роб­ку.

Для школярів ме­то­ди корекції повинні бу­ти більш "до­рос­ли­ми", до то­го ж ма­люк зму­ше­ний по­си­ле­но зай­ма­ти­ся на­вчан­ням. Ко­рис­но звер­ну­ти­ся до пси­хо­ло­га за консультацією.