Гіперактивна дитина: що робити?

Оскільки ведуть себе такі дітки дуже імпульсивно і навіть зухвало, то нервова система не витримує не тільки у педагогів, які з ними працюють, але і у членів сім’ї.

Мами проводять з дітьми більше часу, тому у них нерідко трапляються депресії і їм теж потрібна консультація психолога, щоб навчитися реагувати на всі дії чада без роздратування.

Будь-які негативні методи виховання таких дітей неефективні.

У них високий поріг чутливості до негативних заходів виховання.

Догани, покарання не приведуть до бажаного результату. Але на саму найменшу похвалу буде позитивна реакція.

Коли методи корекції не дають позитивного результату фахівці можуть порекомендувати медикаментозне лікування.

До нього вдаються як до крайнього заходу.

Впливати на таку поведінку вкрай складно, тим Не менш варто постійно працювати в цьому напрямку.

Хто як не батьки зацікавлені в тому, щоб допомогти своєму чаду впоратися з виниклими проблемами?

Кілька рекомендацій:

• Як тільки дитина зробив добре – треба його похвалити;
• потрібно закріпити за малюком деякі домашні справи і не втручатися в їх виконання;
• треба завести щоденник всіх успіхів і фіксувати в ньому домашні і шкільні «перемоги»;
• можна ввести певну систему винагороди, психологи радять бальну або фішки, наприклад;
• ставити завдання, які йому по силам, але не занижувати планку;
• не потрібно нав’язувати жорсткі правила. Найголовніші правила, на яких варто акцентувати увагу, повинні стосуватися його безпеки, а також тих людей, з якими він контактує;
• зухвала поведінка – це один з варіантів привернути увагу. Потрібно більше приділяти чаду часу;
• дотримуватися будинку чіткого розпорядку дня;
• для занять малюк повинен мати своє місце, там не повинно бути нічого, що може відволікати його увагу;
• надмірне скупчення людей справляє на дитину з СДУГ збудливу дію, тому варто уникати місць;
• перевтоми потрібно уникати, воно призводить до зниження контролю та уваги;
• найкращий приклад – це спокій батьків;
• надлишкова енергія повинна максимально витрачатися;
• потрібно намагатися прищепити дитині інтерес до якого-небудь заняття. Він буде почувати себе впевнено, якщо щось буде вдаватися йому добре.
  

В даному випадку домовитися з батьками дітей з СДУГ набагато простіше, ніж з педагогами, у яких в класі є такі учні.

Їм не хочеться витрачатися морально і фізично на таких школярів, часто вони їх недолюблюють і тому крім осуду Не можуть нічого направити в їх бік.

Переводити дітей із класу в клас теж не вихід, бо немає гарантій, що інший вчитель візьме більшу участь у їх вихованні. Знайти хорошого вчителя – велика удача для гіперактивного учня і його батьків.

Для проведення дозвілля можна використовувати будь-які ігри з м’ячем – це заспокоює.

Оскільки прояви СДУГ можуть бути різні, то і питання вирішення цієї проблеми повинен бути комплексний і притому індивідуальний.

Щоб правильно реагувати на ситуацію, варто звернутися до психолога.

Така поведінка не відносять до психічних відхилень, але клопоту батькам, та й самим дітям приносить чимало. Не варто сприймати цю ситуацію як безвихідну. Її можна коригувати і чим раніше, тим кращого ефекту можна домогтися.