АВА-терапія

АВА-терапія

АВА терапія, як прикладний поведінковий аналіз, є одним з напрямків біхевіористичного аналізу.

Метод затверджений службою охорони здоров'я США і американською асоціацією психологів. Він пройшов необхідне наукове тестування, яке підтверджує практичність, якість і ефективність програми. Даний метод використовується в корекційній педагогіці для вирішення завдань, пов'язаних з особливостями в навчанні і поведінці. АВА терапію використовують для роботи з дітьми та дорослими, у яких спостерігаються особливості в сприйнятті і засвоєнні інформації, розвитку мови і пам'яті.

Основні принципи методу

 АВА терапія включає в себе деякі принципи, які є основою поведінкового аналізу. У біхевіористичному методі є основні закони про процеси поведінки та навчання. Вони служать для дослідження та виявлення бажаної і небажаної поведінки для подальшої корекції. Такий метод заснований на спостереженнях і встановленні причинно-наслідкових зв'язків  поведінки.

В основі АВА терапії лежить розуміння взаємозв'язку поведінки і середовища. Поведінка розглядається, як всі можливі типи дій і здібностей. Середовище включає в себе всі фізичні і соціальні фактори, які можуть впливати на зміни в поведінці. Метод має різні напрямки та техніки в роботі.

·                    Закони методу допомагають направити характер поведінки в більш гармонійне русло і підтримати процес навчання.

·                    Так само АВА терапія служить для розкриття особливостей в мовному розвитку і в подальшому вирішити завдання з комунікаційними здібностями.

·                    Допомагає в роботі з порушеннями концентрації уваги, соціалізації, пам'яті і навчання.

Напрямки АВА терапії

У методі прикладного поведінкового аналізу так само існують різні напрямки.

Складене пробне навчання ґрунтується на принципі повторення. Навчання складається з частин, які відпрацьовуються для засвоєння матеріалу. Даний метод допомагає зрозуміти, як практика та систематичне повторення допомагають в освоєнні інформації. Такі заняття проходять індивідуально з одним учнем. Додаються підкріплюючі дії, наприклад, «дай п'ять», для фокусування уваги.

Випадкове навчання або програми в природному середовищі дають можливість побачити важливість природного середовища в процесі навчання.  Увагу направлено на природу дитини в його природному середовищі. І ті навички, які вона отримала, можна перенести в ситуації повсякденного життя. Терапевт в даному випадку має звертати увагу саме на інтерес дитини. Ситуації і теми дитина вибирає самостійно. Для цього необхідно спостерігати та слідувати вибору дитини.

У розвитку мови допомагає вербальний напрямок. Заняття проходять індивідуально з одним учнем і грунтуються на розумінні визначень. Для встановлення розуміння необхідно роз'яснити функціональне застосування предмета. Таким чином, в основі напрямку лежить встановлення розуміння значення слова через його функціональне застосування. Використовується алгоритм питань «що це?», далі йде «для чого це використовується?».

Так само використовується терапевтичний напрямок, заснований на спостереженнях базових реакцій в процесі навчання.  Спостерігаються мотивація, навики внутрішньої дисципліни, ініціативності, швидкості реакції та ключові стимули. В практику включений метод природної мовної парадигми. В даному напрямку використовується ретельно підготовлене середовище для стимуляції мовної активності. Створюються умови для активного використання мови. Це може бути повсякденне середовище, яке служить відправною точкою для включення дитини в навчання.