Негативне самопред’явлення та його передумови

Поняття негативного самопред’явлення та його передумови

Це синдром, який виникає в дошкільному віці у дітей з особливою потребою в увазі до себе.

Під час негативного самопред’явлення на відміну від соціальної дезорієнтації дитина порушує правила поведінки свідомо.

Діти з цим синдромом дуже чутливі.

Міжособистісна система розвитку є висока конфліктність у відносинах між дитиною і дорослим.

Передумовами виникнення психологічного синдрому є атмосфера підвищеної уваги до дитини з боку оточуючих в дитячому віці, що пізніше змінюється недостатком уваги. Причиною підвищення демонстративності полягає у тому, що у дитини недостатньо сформовані змістові форми ділового спілкування з дорослими.

За термінологією Лісіциної ділове спілкування – це спілкування в ході будь-якої діяльності, а саме ігри, малювання, дії з простими предметами.

Спілкування дітей у більшості випадків безпосереднє, тобто відповідь дитини на емоційні прояви дорослих.

Такі проблеми часто виникають у дітей, що виховуються бабусями та дідусями.

Психологічний профіль, особливості діяльності, реакція соціального оточення під час негативного самопред’явлення.

Центральною рисою психологічного профілю при негативному самопред’явленні є яскрава демонстративність в поєднанні з уявленнями про те, що єдиний спосіб звернути на себе увагу –– викликати роздратування.

Особливості діяльності такої дитини:

1. Негативізм

2. Для дитини покарання є заохоченням

3. Негативна поведінка дозволяє позбутися відчуття непомітності і не цікавості для оточуючих

4. У молодшій школі з негативним самопред’явленням виникають труднощі у спілкуванні з однолітками

5. Дитина може грати роль ідеального.